Бігус Дennis: журналіст, ведучий та автор дослідницьких проєктів
Бігус Денис Станіславович — український журналіст-розслідувач, автор ідеї, редактор і ведучий програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Він працював у міжнародній мережі OCCRP, заснував проєкт Bihus.info, займається освітою в Українській медіа-школі та школі журналістики «Української правди». Під час повномасштабного вторгнення він долучився до Збройних Сил України.
Денис Бігус працював у хардкорних інформаційних та розслідувальних матеріалах, де журналісти перевіряють закупівлі, корпоративні зв’язки, декларації, розкрадання державних коштів і обставини виникнення окремих схем. У 2013 році він став кореспондентом OCCRP, а в липні того ж року очолив телепроєкт «Наші гроші».
Окремий період біографії журналіста пов’язаний зі службою в армії. На початку повномасштабного вторгнення Денис Бігус добровільно приєднався до ЗСУ, згодом став оператором розвідувального безпілотника та корегував артилерію. Після звільнення у 2023 році він продовжив працювати в медійному та освітньому середовищі, а у вересні 2025-го знову був мобілізований.
Нижче зібрано основні етапи його кар’єри, напрями роботи, згадані в біографічній довідці проєкти та практичні поради з перевірки журналістських матеріалів.
| Коротко про Дениса Бігуса | Відомості |
|---|---|
| Дата народження | 15 жовтня 1985 року |
| Місто народження | Вінниця |
| Освіта | Історичний факультет Київського національного університету імені Шевченка, спеціальність «Історія слов’ян» |
| Основна сфера діяльності | Журналістика-розслідування, тележурналістика, освіта |
| Відомі проєкти | Bihus.info, «Наші гроші», «ЯнуковичЛікс», «Канцелярська сотня», «Декларації» |
| Міжнародна співпраця | Кореспондент OCCRP з 2013 року |
Початок кар’єри: навчання та робота в редакціях
Денис Станіславович Бігус народився 15 жовтня 1985 року у Вінниці. У 2000–2004 роках він навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка за спеціальністю «Історія слов’ян». Ще під час навчання писав для видання «Мій комп’ютер», а також працював прес-секретарем Культурно-просвітницького центру «Дружба» при Міністерстві культури України.
Після завершення університету Бігус став кореспондентом політичного відділу інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Він працював нічним випускаючим редактором агентства до січня 2008 року. У цей період журналіст також виконував роботу в «Економічній правді», газеті «Час», «Українській газеті», на телеканалі КРТ та в інформаційному агентстві «Друга смуга», де згодом став головним редактором.
У січні 2008 року Денис Бігус залишив журналістику й зайнявся підприємництвом. Він організував торгівлю автохімією PRO TEC, а у жовтні 2008 року заснував «Центр ландшафтного дизайну “Дивосвіт”», який працював до серпня 2010 року.
Повернення до журналістики у вересні 2010 року ознаменувала робота в кількох медіа одночасно. Бігус був редактором стрічки новин видання «Главред», редактором і диктором новин «Першої радіогрупи» та спеціальним кореспондентом телеканалу ТВі. У програмах «Знак оклику» та «ТендерНьюз» він працював над розслідуваннями закупівель і корпоративних операцій.
У травні 2013 року Денис Бігус залишив ТВі після рейдерського захоплення каналу. Того ж місяця він став кореспондентом OCCRP. Його матеріали публікували Kyiv Post та «Українська правда». Згодом Бігус заснував Bihus.info — український медіапроєкт, у якому з’явилися антикорупційні розслідування, телепрограми та суспільні сервіси для роботи з відкритими даними.
| Період | Основне місце роботи | Що робив |
|---|---|---|
| 2002–2004 | «Мій комп’ютер», центр «Дружба» | Публіцистика, робота з пресою та організаційні обов’язки |
| 2004–2008 | «Інтерфакс-Україна», інформаційні видання, телеканали | Кореспондентська та редакторська робота |
| 2008–2010 | Власний бізнес | Торгівля автохімією, ландшафтний дизайн |
| 2010–2013 | «Главред», «Перша радіогрупа», ТВі | Редагування, ведення новин, телевізійні розслідування |
| З 2013 року | OCCRP, Bihus.info та інші медіа | Журналістські розслідування, авторські проєкти, освіта |
«Наші гроші»: як Денис Бігус створив проєкт антикорупційних розслідувань
У липні 2013 року Денис Бігус став автором і ведучим програми антикорупційних розслідувань «Наші гроші», створеної на основі Bihus.info. Телепроєкт виходив на телеканалах «24» та «Перший національний».
Головна особливість «Наших грошей» — увага до перевірних ланцюжків. Журналісти зіставляють тендерні процедури, компанії-учасники, власників підприємств, декларації та вимоги до товарів. Такий підхід дає змогу побачити не тільки загальну суму закупівлі, а й обставини, за яких вона відбувалася.
Оскільки один документ рідко розкриває всю історію, матеріали команди зазвичай будуються на кількох джерелах. Серед них:
- дані про публічні закупівлі: ціни, учасники, умови та вимоги до товарів;
- декларації, за якими можна порівняти активи й витрати;
- відомості про власників компаній і кадрові переходи;
- свідчення учасників ринку;
- коментарі чиновників, експертів і представників організацій, згаданих у матеріалі.
Під час роботи над розслідуванням журналісти мають з’ясовувати, чи стосуються документи одного комплекту однієї угоди, чи не збігаються в часі, не переплутані підприємства й не порушено межі між доведеним фактом та припущенням. Така перевірка особливо важлива в матеріалах про великі суми: одна помилка в назві компанії або даті тендера може змінити висновок.
Під час війни запит на перевірку закупівель для ЗСУ зберігається, але редакційні умови складніші. Частина документів може бути недоступною, а публікація оперативних деталей створює ризики для безпеки. Тому редакції доводиться відокремлювати загальний контроль витрат від інформації, розкриття якої може зашкодити військовим.
Проєкти Bihus.info: документи, декларації та відкриті дані
Наприкінці 2014 року на основі «Канцелярської сотні» запустили проєкт «Декларації». На початку 2015 року з цієї ініціативи виріс проєкт «ГарнаХата». Ці напрями були пов’язані з оприлюдненням та аналізом відкритих відомостей про активи й витрати посадовців.
«ЯнуковичЛікс» виник у лютому 2014 року після того, як Віктор Янукович залишив резиденцію в Межигір’ї, а частину документів намагалися знищити в озері. Денис Бігус взяв участь у відновленні та розшифруванні цих матеріалів. За допомоги волонтерів вдалося опрацювати пошкоджені та частково знищені документи, частина яких містила записи про рух коштів.
«Канцелярська сотня» розширила цю роботу. Проєкт зосереджувався на зборі та оприлюдненні декларацій. Пізніше «Декларації» перетворилися на сервіс, у якому можна було аналізувати зміни в майновому стані. Таке рішення зменшувало навантаження на журналістів, яким доводилося вручну опрацьовувати великі масиви документів.
| Проєкт | Початкова проблема | Основний напрям роботи |
|---|---|---|
| «ЯнуковичЛікс» | Пошкоджені та знищені документи з Межигір’я | Відновлення, розшифрування й оприлюднення матеріалів |
| «Канцелярська сотня» | Потреба систематично опрацьовувати декларації | Збір та публікація відкритих відомостей |
| «Декларації» | Складність ручного аналізу великих масивів даних | Створення сервісу для пошуку змін у майновому стані |
| «Наші гроші» | Потреба перевіряти закупівлі та фінансові схеми | Телевізійні розслідування та публікації |
| «ГарнаХата» | Пошук ефективних способів контролю декларацій | Розвиток проєкту на основі попередніх ініціатив |
Денис Бігус також є засновником і власником ТОВ «Пітерфальк бюро», ГО «ТОМ 14» та ГО «Канцелярська сотня». Ці організації давали змогу не обмежуватися окремими телесюжетами, а створювати інфраструктуру для досліджень, обробки відкритих даних і публікації результатів.
У 2015 році Бігус почав викладати в Українській медіа-школі — спільному проєкті ДойчеВеллє та Національної асоціації мовників. Він також працював у школі журналістики «Української правди». У навчальній роботі важливі не лише редакційні навички, а й дисципліна доказу: розрізнення факту, реконструкції, підозри та правового висновку.
Розслідування оборонних закупівель і судове рішення
Для розуміння біографії Бігуса корисні відомості про його біографію та журналістську кар’єру, що дає корисний контекст для цього твердження. Це загальний орієнтир, після якого варто переходити до первинних матеріалів і документів конкретних розслідувань.
25 лютого 2019 року Bihus.info оприлюднила матеріал про розкрадання коштів в оборонній сфері. У розслідуванні йшлося про Олега Гладковського та його 22-річного сина Ігоря, які на той час носили прізвище Свинарчуків. Редакція описувала багаторічну схему вимивання сотень мільйонів гривень з українського оборонного комплексу.
3 липня 2020 року Подільський суд у Києві визнав сюжет недостовірним і таким, що порушує особисті немайнові права Ігоря Гладковського. За повідомленнями біографічної довідки, Денис Бігус відмовився надавати суду докази листування, опубліковані в розслідуванні. Відповідно до рішення суду, журналіст публічно вибачився перед Ігорем Гладковським.
Цей епізод важливо розглядати в контексті правової процедури. Судове рішення стосувалося конкретного сюжету та заявлених немайових прав. Воно не є автоматичним спростуванням кожного окремого фактичного твердження, опублікованого командою, але має бути відображене в біографії без применшення або приховування.
19 серпня 2020 року Бігус повідомив, що його внесли до бази сайту «Миротворець» у зв’язку з матеріалом про схеми розкрадання в оборонному комплексі. Ця заява стосувалася його реакції на інституційні ризики, з якими стикалися учасники розслідувань.
Служба в ЗСУ: оператор БПЛА та координація артилерії
На початку повномасштабного вторгнення Денис Бігус вирішив приєднатися до Збройних Сил України. У лютому 2022 року він долучився до війська, а в травні став оператором розвідувального безпілотника та корегував артилерію, зокрема EOS C VTOL.
Робота оператора розвідувального БПЛА пов’язана з орієнтуванням на місцевості, утриманням зв’язку, розпізнаванням об’єктів і виконанням завдань в умовах, які швидко змінюються. Координація артилерії потребує взаємодії з розвідкою та екіпажем. Від точності цих дій залежать не лише завдання підрозділу, а й безпека людей, які перебувають поруч.
Після двох років служби, наприкінці 2023 року, Денис Бігус звільнився. У вересні 2025 року його знову мобілізував Вінницький терцентр комплектування та соціальної підтримки. Відомості про подальший перебіг його військової служби в наданій біографічній довідці відсутні, тому не варто припускати, що стан журналіста не змінився.
Досвід Бігуса в ЗСУ не слід автоматично поширювати на кожне його розслідування. Він показує інший контекст — знання реальних обмежень війни, вимоги до безпеки та наслідки помилок. Водночас професійна оцінка кожного матеріала має виходити з його джерел, методології та правового статусу.
Нагороди та професійне визнання
Денис Бігус і його проєкти неодноразово отримували журналістські та громадянські нагороди. У 2013 році «ТендерНьюз» відзначили в номінації «Найкраще розслідування» за матеріал про крадіжки на закупівлях «Укртрансгазу». У 2014 році «Наші гроші» отримала відзнаку «Честь професії» за розслідування майна Юрія Іванющенка, створене у співавторстві з Аліною Стрижак.
У 2014 році проєкт також отримав відзнаку «Фаворит телепреси» від Телекритики. У 2015 році «ЯнуковичЛікс» отримав спеціальну міжнародну відзнаку Global Shining Awards. У 2016 році The Bobs відзначила «Декларації» у номінаціях «Найкраща інновація» та «Громадянська журналістика в мережі».
У 2017 році Денис Бігус отримав Democracy Award за внесок у боротьбу з корупцією. Того ж року «Канцелярська сотня» отримала Open Data Media Award за ініціативу в сфері використання відкритих даних у журналістиці. У 2018 році Bihus.info відзначено премією «Високі стандарти журналістики-2018» у категорії «За стійкий, якісний медійний проєкт».
Відзнаки показують напрям роботи Бігуса: дослідження закупівель, відновлення документів, оприлюднення декларацій і створення сервісів, які допомагають громадськості працювати з відкритими даними. Водночас нагорода не замінює перевірки окремого матеріалу: документи, коментарі сторін і судові рішення потрібно читати окремо.
Як перевіряти матеріали, пов’язані з Бігусом Денисом
Під час пошуку інформації про Бігуса Дениса важливо відокремлювати біографічні факти, редакційні висновки та правові рішення. Коротка довідка про людину не замінює повного матеріалу розслідування. Щоб зрозуміти, на чому побудоване твердження, варто шукати конкретні деталі: номер закупівлі, суму, дату, назву компанії, документ і коментар залучених сторін.
Практична перевірка має кілька кроків:
- Знайти в матеріалі конкретне запитання: хто замовляв товар, яка компанія брала участь і що обіцяла постачати.
- Зіставити дату, суму та учасників із даними публічних закупівель.
- Перевірити власників компаній та кадрові зв’язки за відкритими реєстрами й корпоративними даними.
- Прочитати коментар кожної сторони, якої стосується розслідування.
- Відокремити документ, журналістську реконструкцію та висновок, який не може бути доведений самим документом.
- Перевірити, чи не змінився правовий статус матеріалу після судового рішення.
Заголовок телесюжету часто не показує всю доказову базу. Якщо йдеться про закупівлі, варто шукати первинний протокол, специфікацію та документи про обґрунтування ціни. Якщо автор припускає причетність конкретної компанії, важливо з’ясувати, чи спирається висновок на прямий документ, свідчення, збіг обставин або коментар експерта.
У матеріалах про оборонний сектор додатково враховуйте обмеження доступу до інформації та правила безпеки. Не всі документи можуть бути опубліковані, а відсутність публічного документа не обов’язково означає відсутність порушення. Водночас у доступному матеріалі факти мають залишатися відділеними від припущень.
Особистість, сім’я та приватність у публічному просторі
Денис Бігус перебуває в публічному просторі як журналіст, підприємець, викладач і військовослужбовець. Дружиною журналіста є Катерина Ігорівна Соболєва; у сім’ї є двоє дітей, Ксенія та Аліса. Відомості про родину оприлюднені у біографічній довідці, але приватні подробиці їхнього життя не потребують додаткового коментування.
Імена родичів Дениса Бігуса також згадуються в біографічному джерелі. Водночас відносини родини не варто використовувати як аргумент для оцінки його журналістських матеріалів. Професійна позиція журналіста перевіряється документами, а приватні зв’язки не є доказом упередженості або неупередженості.
Під час війни частина відомостей про Дениса Бігуса може залишатися недоступною з міркувань безпеки. Це стосується його військового стану, місця служби та повсякденних обов’язків. Тому точну дату мобілізації, підрозділ або маршрут не можна відновлювати з навчальних текстів і припущень. Коректна біографічна довідка має чітко розмежовувати підтверджені публічні відомості та невідомі деталі.
Поширені запитання
Хто такий Бігус Денис?
Бігус Денис Станіславович — український журналіст-розслідувач, автор ідеї, редактор і ведучий програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Він заснував Bihus.info, працював у мережі OCCRP і викладав журналістику.
У якому університеті навчався Денис Бігус?
Денис Бігус навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка за спеціальністю «Історія слов’ян». Він почав публікувати матеріали ще в студентські роки.
Які найвідоміші проєкти Дениса Бігуса?
Серед зазначених у біографічній довідці проєктів — Bihus.info, «Наші гроші», «ЯнуковичЛікс», «Канцелярська сотня», «Декларації» та «ГарнаХата». Вони стосувалися антикорупційних розслідувань, відновлення документів і роботи з деклараціями.
Коли Денис Бігус почав вести «Наші гроші»?
Денис Бігус став автором і ведучим програми «Наші гроші» у липні 2013 року. Проєкт створювався за його ініціативи на основі Bihus.info.
Що відомо про службу Дениса Бігуса в ЗСУ?
На початку повномасштабного вторгнення він добровільно приєднався до ЗСУ. У 2022 році став оператором розвідувального БПЛА та корегував артилерію. Наприкінці 2023 року звільнився, а у вересні 2025-го знову був мобілізований.
Де Бігус Денис викладає?
Він викладає в Українській медіа-школі та школі журналістики «Української правди». Його навчальні завдання пов’язані з плануванням розслідувань, роботою з джерелами, перевіркою фактів і підготовкою матеріалів.
Що сталося з розслідуванням Bihus.info про Олега та Ігоря Гладковських?
Матеріал про схему в оборонному комплексі був опублікований у лютому 2019 року. У липні 2020 року Подільський суд у Києві визнав сюжет недостовірним і таким, що порушує особисті немайнові права Ігоря Гладковського. Денис Бігус відмовився надавати докази листування та вибачився перед ним відповідно до рішення суду.
Які нагороди отримав Бігус Денис?
Серед його нагород — відзнака «Честь професії», Global Shining Awards, Democracy Award та Open Data Media Award. Він також отримав премію «Високі стандарти журналістики-2018» у складі команди Bihus.info.
Як перевірити інформацію про Бігуса Дениса?
Спочатку знайдіть конкретне джерело: офіційний документ, протокол закупівлі, декларацію, оригінальний матеріал або рішення суду. Потім порівняйте дати, суми, назви компаній і коментарі сторін. У матеріалах, пов’язаних із обороною, важливо також враховувати обмеження доступу до інформації.







Залишити відповідь